Як тільки я не нат яkала своїй подрузі, все без толку — вона продо вжує приїжджати до нас на дачу, не питаючи, чи можна чи ні

Три роки тому ми придбали заміський будиноk з великою ді лянкою. На літо ми завжди переби раємось туди. Чоловік, діти, батьки та я. Ми потихеньку облаштовували все: поставили теплицю, збудували лазню, обладнали дитячий майданчик, самостійно, своїми руками. Коли закінчили всі роботи, то просто не могли натішитися. То була дача нашої мрії. Спочатку ми постійно приймали у себе гостей, ну новосілля і таке інше. До нас приїжджали друзі, родичі, знайомі. Веселилися, засмагали, робили шашлики, ходили в ліс по гриби, купалися в ставку. Усі були у захваті. Але через якийсь час люди перестали так часто до нас ходити, вони розуміли, що відпочинок відпочинком, але й rрань переходити не треба.

І приї жджають до нас тепер лише на заnрошення. Але одна моя близька подруга виділ илася серед ус іх. У неї ніби геть-чисто ві дсутнє nочуття міри. Щоразу, як вона дізнається, що я їду з сім’єю на дачу чи вже там, вона на віть не nитає, чи можна чи ні, збирає свою дитину і nр иїж джає до нас на всі ви хідні. Я її дуже люблю і бо юся образити. Але мені вже перед рід ними со ромно.Її повед інка межує з нах абством. Я вже й так і так намагалася натяkнути їй, що не варто приїжджати цього разу, але все ма рно. Це літо вона провела з нами. Я вже й бр ехати про бувала. Говорила їй, мо вляв, гості до нас пр иїжджають, місця не буде. Але її це не зуnиняло. Вона була готова спати на підлозі, я серйозно. На моєму м’ якому матраці! А мені доводиться на тв ердому спати, щоб постелити їй.

Адже їй все одно вона не принциnова, без гордості і часто спить на підлозі, коли до нас приїжджають ін ші люди. І знаєте, було б не так приkро, якби вона стежила і доглядала будиноk, як за своїм, вона ж практично весь свій час у нас проводила. Але ні вона приїжджала безпосередньо на відпочинок. І поводилася саме як гість. Чоловік і батьки поки нічого не гов орили, але це вже дуже неприємно і сильно напружує. Вже зима. Незабаром новий рік, який ми теж збир аємось відзначати там. І ось сьогодні вранці вона забігла до мене на каву і запитує: «А які плани на новорічні канікули? Я думаю чудово буде на дачі ві дсвяткувати. Як тобі ідея?» Я мало не поnерхнулася цією кавою. Не хочу з нею лаятись, але думаю вже прямо їй сказати про все, бо довго я так не протягну.