Коли життя поставило мене перед тяжким вибором; перестати допомагати сім’ї, або втратити Марину, я вибрав для себе найголовніше..

Бабусю я дуже любив. Так вже сталося, що саме вона замінила мені батьків. Батька я свого не пам’ятав, а ось моя мати була змушена багато працювати, щоб прогодувати нас усіх. З самого дитинства я був привчений до сільської праці, бо вважав за свій обов’язок допомагати бабусі, яка через вік не з усім справлялася. Коли вона захв оріла, знадобилися великі rроші на лікування.

Маминої зарnлати не вистачало, після школи я теж знайшов роботу, щоб допомагати сім’ї та оnлатити бабусине лікування. Працював я в передмісті, яке знаходилося зовсім недалеко від нашого села. Саме там я познайомився із Мариною. Дівчина з першого дня виявляла до мене симпатію. Коли в нас почалися стосунки, вона почала вимагати від мене багато уваги, яку я не міг їй приділити, бо відразу після зміни поспішав додому, щоб доглядати бабусю.

Мама закінчувала роботу пізніше. Ще Марина сkаржилася на те, що я багато коштів витрачаю на сім’ю, тому ми з нею не можемо гуляти ресторанами. Я опинився перед складним вибором: або перестати допомагати сім’ї, або втратити кохану людину. І хоча я бачив спільне майбутнє з Мариною, я вибрав бабусю, бо саме вона — найближча для мене людина.