Начальник покарання за свій вчинок вирішив перекласти на наші плечі та вимагав від нас частину нашої зарплати. Я вирішив не здаватися і поставити зухвальця на своє місце.

Начальника над нами явно призначили за блатом. Ні своїми знаннями, ні досвідом, ні вмінням працювати з людьми не виділяється. Весь його обов’язок полягає в тому, щоб підписати роботу, зроблену всім колективом, і піднести вищому керівництву, при цьому виставивши себе натхненником та організатором усього процесу. Все. На більше він не здатний… Місяць тому ми зробили свою роботу та здали начальству на підпис. Підписати він підписав, але оскільки всі його куці мізки займали думки про відпустку, то відправити документ далі він забув. Після повернення з відпустки він був викликаний на килим і екзекуцію.

Крім невтішних висловлювань на свою адресу, цього горе-начальника позбавили солідної частки у зарплаті. А нас усіх працівників відділу позбавили премії. І ось це диво вирішило, що свою зарплату має отримати з нас. — Через те, що ви наробили безліч помилок у роботі, а мені довелося їх виправляти, я замотався, і не здав роботу! Ми всі накосячили, тож і nлатити повинні всі. Із зарплати кожен працівник має віддати мені десять тисяч! — Заявив він нам. — Я впевнений, що ніде не припускався помилок. Якщо ви мені покажете, де і як я схалтурив, я готовий сnлатити штраф через бухгалтерію, — відгукнувся я. — Хочеш підставити колектив?

Якщо ти не заплатиш, то решті доведеться nлатити більше, — спробував натиснути той. — Якщо решта згодна, що у події є їх вина, то нехай платять. Я впевнений, що моєї провини немає, тому й не платитиму, — не здавався я… Я відпрацьовую останні два тижні на цій роботі перед звільненням. За цей час мені на мізки намагалися капати і начальник, і колеги. Мовляв, треба платити. Ну з рядовими працівниками зрозуміло – сміливості виступити проти начальника не вистачає, а nлатити зайву копійку не хочуть. Але ж через цього мудака я втратив премію, тепер ще десять тисяч йому повинен платити?! Пика в нього не трісне?!