Я взяла 3 великі сумки з продуктами і вирушила до дочки; у неділю мали відзначати її день народження. Але такого від рідної дочки я не чекала

Коли до дня народження дочки Софії залишався тиждень, я почала збирати різні продукти, щоби донька не витрачалася. Все було домашнім: фрукти, м’ясо, молоко, сир яйця. Звичайно, не забула і про закрутки. У результаті вийшло 3 великі сумки, і разом з ними я поперлася на вокзал, сіла на рейсовий автобус і поїхала до міста. За моїми розрахунками, я мала прибути в суботу ввечері, допомогти дочці з приготуванням, і неділю відсвяткувати – і додому. Оскільки Софа мала бути на роботі, я попросила її залишити вдома доньку, щоб та відчинила мені двері. Так і сталося, але дівчинка, якій уже 15 років, сухо привіталася і пішла назад до своєї кімнати.

Софа давно вже розл училася з чоловіком, але мене все одно здивував той факт, що в холодильнику, крім кефіру, нічого не було. Коли донька повернулася з роботи і зазирнула в холодильник, запитала, мовляв, навіщо я все це притягла, а коли побачила консервації – взагалі сказала, що це минуле століття, ніхто таке на стіл не ставить. Донька ще більше засмутилася, коли дізналася, що продукти – це і є мій подарунок, що я не привезла жодних грошей. А звідки rроші? Пенсія – мінімальна. Що було – те й привезла.

Коли донька відмовилася готувати, я запитала її, а чим ми пригощатимемо гостей? Донька відповіла, що замовить суші, піцу – зараз усі так роблять. А потім дочка замовила мені квитки, але не на неділю, а на суботу – вечір того ж дня. Сказала, що з її друзями мені буде не цікаво – і краще їхати назад. Сумна і ледве стримуючи сльози, я поїхала назад, з тими ж торбами, в яких лежали мої банки. Якби я не забрала ці банки, дочка точно викинула б усе на смітник. Сиджу зараз на своїй кухні і думаю, що я впустила у її вихованні? Чи, може, зараз вся молодь така… Не знаю, що сталося, чому моя дочка стала такою. Це справді якась нова мода, чи Софія просто невдячна?