Коли донька збиралася заміж, я їй сказала не поспішати, бо наречений здавався мені якимось незрозумілим. Донька мене не послухала і ось результат

Мені спочатку не сподобався вибір доньки. Зять здався мені якимось нерухомим, лінивим. Він любив полежати, не поспішав ні з чим допомогти. Я одразу попередила доньку, що краще їй почекати з весіллям, якийсь у неї кандидат незрозумілий. Але донька була впевнена, що з такою людиною буде щасливою. Вийшла заміж і перетворилася на його служницю. Все по дому виконує виключно вона, чоловік палець об палець не вдарить, щоб якось допомогти.

Після роботи донька швидко поспішає додому, навіть на 5 хвилин затриматися не може, бо у неї чоловік сидить голодний та чекає. І це правда. Він приходить раніше моєї дочки додому і дві години чекає, поки вона повернеться з роботи і щось йому приготує. Сам він готувати не вміє. Я говорила дочці, то може більше їжі приготувати за раз. А він уже нехай собі підігріває і без тебе. Але в доньки тоді очі вирячилися, вона сказала, що чоловік так не звик їсти. Мама його привчила їсти тільки все свіже. Тож якщо донька готує, то це одна порція на один раз. Потім вигадує щось нове і так цілий вечір біля плити.

Навіть коли вона була ваrітна, і її нудило від різних запахів чоловік її не шkодував. Він все одно вимагав, щоб вона приготувала щось смачне та жирне, навіть незважаючи на те, що вона має токсикоз. А зараз після народження дитини у дочки дуже мало вільного часу. Вона почала просити допомоги у чоловіка, але він відмовляється щось робити. Звичайно, він не звик до такого. Приходить до них свекруха щодня та нотації читає, що моя донька нічого не встигає робити, що чоловікові свого свіженьке не готує, як раніше. А донька мені скаржиться на несправедливість. Адже я її попереджала…