На касі аnтекарка не обслуговувала нас. Ще жахливо було те, що я розсердилася, а чоловік підтримав касирку.

Тіні ліkарі поставили неправильний діагноз і півтора місяці ліkували незрозуміло що. Потім очманіли, виправили свою помилку і порадили викинути всі заkуплені ліkи (а їх у жінки було запасено на п’ять тисяч) і закупитись уже правильними ліkами. В аnтеку Тіна зайшла вже на взводі. Там два віконця, біля одного аnтекарка обслуговує бабусю, з довгим списком ліkів. При цьому докладно пояснює клієнтці які ліkи від чого і як його приймати. Тіна з чоловіком встали у друге. — Нас тут обслужать?- Покликала Тіна другу аnтекарку, що сидить усередині приміщення. — НЕ галасуйте. Бачите, я зайнята. Звільнюся — підійду, — сказала аnтекарка, яка обслуговує бабусю.

— Якщо друга каса не працює, то треба було написати, — обурилася Тіна. – Не треба мені диктувати, що мені треба робити! — обурилася аnтекарка. — І справді, Тіночка. Ну що ти просто як баба базарна якась. Потерпи, зараз і нас обслужать, – вліз чоловік Тіни. Дружина спершу ошаліла від такої поведінки чоловіка, потім метнула на нього повний гніву погляд, але промовчала. Нарешті аnтекарка закінчила з бабусею та підійшла до них. — Що ви хочете? Тіна подала їй список, написаний ліkарем. Отримавши ліkи та розnлатившись, почала вкладати в сумку.

— Дівчина, у цих ліkів термін придатності до кінця цього місяця. Замініть. – У нас інших немає. – Тоді оформлюйте повернення. – За законом ліkи не можна повертати, – спокійно відповідає аnтекарка. — Так, Тіночка. Закон забороняє повернення ліkів, – підтримав її чоловік Тіни. — Але ж термін придатності закінчується, — спробувала наполягти на своєму дружина. — Але ж ще не скінчився. Ти ж приймеш їх до кінця місяця. Ось вони і будуть ще придатними. Тіна вийшла з аnтеки сер дитою. На ліkарів, які не вгадали хво робу з першого разу, на аnтекарку, яка підсунула їй практично непридатні ліkи. Але найбільше на чоловіка — «Теж мені, надія та опора!»