Тітка дружини запросила нам жити в її двійці, і навіть rрошей на продукти не приймала. І ось що було в результаті

Коли ми з Микитою тільки одружилися, у нас взагалі нічого не було: ні вдома, ні нормальної роботи, адже чоловік тільки-но закінчив універ, а я навчалася на другому курсі. Тоді ми звернулися за допомогою до наших батьків, але ті одразу дали зрозуміти, що допомоги від них очікувати не варто. Вони сказали, що ми вже самостійні люди, і самі повинні подбати про себе та добробут своєї сім’ї. Все вірно, але можна було допомогти зі стартом … На житло у нас і копійки не було, і нас до себе забрала моя тітка Женя, мамина старша сестра. Тітка Женя сама жила у двокімнатній квартирі, і з радістю надала нам місце у своєму будинку.

Тітка оnлати не просила і навіть не приймала, коли ми давали їй гроші на продукти, наприклад. Коли в нас наро дилися діти, спочатку дочка, потім і син, тітка погодилася доглянути за ними, поки я працюватиму, адже я дуже хотіла вже вийти на роботу. Так моя тітка стала улюбленою нянькою та бабусею моїх дітей. Через якийсь час ми стали на ноги: чоловік почав заробляти шалені rроші, і ми kупили будинок на околиці міста. Туди ми переїхали разом із тіткою, з нашою kоханою бабусею. Приблизно тоді мої батьки розлучилися і мама, недовго думаючи, вирішила, що може переїхати до нас, але на неї чекало розчарування в особі наших спогадів і відмови, як наслідок.

Свекрушка теж була не проти пожити з нами, адже будиночок ми вибрали славний, там жити ніхто б не відмовився. Ми з чоловіком порадилися і дійшли висновку, що єдина людина, яка має право на рівні з нами жити в тому будинку – тітка Женя. Вона хотіла продати свою квартиру і віддати нам rроші на стадії будови нашої оселі, але ми порадили їй не поспішати з цим. Тому вона переписала свою квартиру на мене… на знак подяки, хоча вдячними маємо бути ми їй… Мама досі час від часу приходить до нас, натякає на те, щоб ми пропонували ій зали шитись у нас, але ми цього принципово не робимо. Кожен отримав те, що заслужив.