Свекри подарували свою дачу нам із чоловіком, а ми насамперед викопали всі грядки. А днями свекри приїхали до нас за врожаєм, і тут почалося

У моїх свекров є дача, вірніше була до того, як вони подарували її нам. Свекри трохи ослабли останніми роками, і свою дачу вони подарували нам, адже самі доглядати її не можуть, вирішили даремно не псувати. До цього свекруха нам щороку консервацію передавала. У неї було все на цій дачі – всілякі фрукти та овочі. Коли влітку ми приїхали вже на свою дачу, я вичистила весь город, а чоловік установив у дворі гойдалки дітям та мангал неподалік.

Все було так гарно, так затишно! Ми вже уявляли, як там будемо з друзями веселитися. А щодо врожаю ми не думали, адже займатися цим не збиралися. Слава Богу, ми маємо можливість kупувати все, що захочеться. Єдине, що я там посадила – улюблені квіти. Так літо ми провели чудово. І нам, і друзям дача дуже сподобалася. Там було дуже зручно. Восени до нас приїхали свекри. Сказали за врожаєм. У нас із чоловіком о чі на лоба полізли. Як це за врожаєм?

Повірте, побачивши, на що ми перетворили їхню дачу-плодорозсадник, свекри здивувалися не менше. Свекруха відчитала мене як слід, і ображені вони поїхали назад до себе з порожніми руками та жах ливим настроєм. Через кілька місяців перед важливим святом чоловік поїхав до мами, взяти в неї банку солоних огірків. Знаєте, що йому свекруха віддала? Банку із сушеними пелюстками моїх квітів! Ні, ну, скажіть, це нормально? Вона ще й заявила, що наступного року сама про врожай подбає. Так, ми стільки rрошей туди вклали… і басейн хочемо влітку збудувати. Врожай… ще чого?!