Гіперопіка свекрухи доходила до абсурду. Вона могла зайти до нас посеред ночі, поправити ковдру сина, або перевірити, чи спокійно він спить. Мій терпець урвався.

Коли ми з Ванею тільки одружилися, у нас не було достатньо rрошей, щоб зняти житло. Про які rроші йдеться, якщо ми і весілля зіграли дуже скромну, «чисто для своїх». Чоловік сказав, що ми переїдемо, як тільки накопичимо на nочатковий вне сок, а до цього ми повинні були жити зі свекрухою. Така перспектива мені в цілому подобалася, адже моя свекруха досить-таки спокійна людина, з нею легко знаходити спільну мову, і сва рок у нас майже не бувало. А чому «майже» — Зараз розповім. У мами мого судженого був один недолік: гіперопіка сина.

Вона постійно запитувала, що їв син протягом дня, чим він займався на роботі, як пройшов його день… свекруха змінювала нашу постільну білизну раз в 2-3 дня, адже її єдиний син повинен був спати в чистому. Все доходило іноді до абсурду, адже свекруха могла зайти до нас посеред ночі, поправити ковдру сина, або перевірити, чи спокійно він спить. Звучить нерозумно, але, щоб просто переодягнутися, мені доводилося закритися у ванній, так як свекруха взагалі спокійно без попиту могла зайти до нас в будь-яку хвилину.

— Тільки двері не зачиняйте, щоб я вас не будила, — говорила вона перед сном. Одного разу, коли чоловіка не було вдома, я сказала свекрухи, що вона порушує наш особистий простір, нам некомфортно, і я збираюся закривати двері перед сном. Свекруха мені нічого не відповіла, напевно, вона не повірила, що я зроблю це, але даремно. Благо на всіх дверях є маленькі замочки. Ось закрию, і подивимося, як вона тоді зайде.