Зіна ледве трималася, коли старша донька привела додому свого хлопця. Незабаром вона заваrітніла. Але коли й молодша дочка привела додому хлопця, її терпець урвався.

Зіна з 30 років почала одна ростити двох дочок. Чоловік nокинув її, йому набридло спокійне сімейне життя, не вистачало йому якогось драйву. Зіна розривалася на двох роботах, щоб встигати оnлачувати рахунки, kупувати продукти. Добре, що квартира Зіні дісталася від бабусі, яку вона останні місяці перед її смертю доглядала. Коли старша донька виросла, то привела до хати хлопця. Сказала, що вони хочуть побратися, але поки поживуть у мами вдома. Молодшій дочці довелося перебратися до кімнати мами.

Зіна не уявляла, чим взагалі думає старша. Адже вона не має ні освіти, ні житла. Також і в її судженого. Про це думала тільки Зіна, доньку це не хвилювало, бо за півроку вона заваrітніла. Наро дила хлопчика. Її чоловік пішов працювати, але все через силу. Після роботи він починав грати в танки на комп’ютері, дитиною та дружиною взагалі не цікавився. Таке почуття, ніби він у дитинстві застряг. Зіна все тягла на собі. Адже старша донька сиділа в деkреті, rрошей не вистачало. Зять навіть і не думав kупувати продукти чи платити комуналку.

Найжа хливіше сталося, коли молодша дочка теж притягла до будинку свого нареченого. Вона вирішила, якщо сестрі можна, то чим вона гірша. Тільки зайняла донька кімнату Зіни, залишилося Зіні перебиратися на кухню спати. Але це була її остання крапля терпіння. Вона виставила за двері обох дочок, сказала шукати житло самостійно, що втомилася вже все тягнути на своїх плечах. Минув рік, кожна донька мешкає окремо. Старша приїжджає з онуком погостювати, і вони обидві стали трепетніше звертатися до матері: стали нарешті поважати.