Жили ми з братом у бабусиній квартирі, коли той одружився і привів до нас свою дружину. Здавалося всі йде добре , але незабаром вона заваrітніла

У спадок від бабусі нам із братом дісталася двокімнатна квартира у місті. Ми з братом раніше жили тут удвох, а потім він одружився і привів сюди свою дружину. Загалом я не була проти, бо спочатку у нас все було добре. Мені навіть здавалося, що ми зможемо з Ларисою потоваришувати. Все змінилося, коли Лариса заваrітніла.

Тут брат із дружиною почали вимагати, щоб я покинула квартиру, адже скоро у них наро диться дитина, і місця не вистачатиме. Вони мали намір переробити мою кімнату під дитячу. Спочатку брат умовляв по-доброму, але , коли я не погодилася, став брутально від мене це вимагати. Я не розумію за яким правом він від мене це вимагає, адже за документами квартира на 50 відсотків не належить йому, ми рівні у питанні її володіння.

З’їжджати я не планую, але життя моє в цій квартирі стало нестерпним, адже щодня мені доводиться вислуховувати будь-які образи на свою адресу. Я намагалася скаржитися батькам, але вони стверджують, що я перебільшую, мовляв, ніхто мене не планує виселяти насильно. Тепер я не знаю, що робити, з’їхати мені нікуди, зарnлата в мене не така велика, щоб дозволити собі орендоване житло, з іншого боку, жити в цій квартирі теж більше не можна.