Тамара не злюбила зятя з першого дня, але лише через два роки, коли її донька зникла, вона зрозуміла наскільки помилялася щодо зятя.

Тамара з самого початку міцно не злюбила зятя, та так сильно, що навіть на весілля не пішла. Весілля вирішили відсвяткувати на природі, що вона сприйняла в багнети. -Треба ж було собі в чоловіки злидня, який не може собі дозволити пристойний ресторан! — казала вона. Іван їй не подобався всім, на її погляд, він був надто серйозним, нудним і мовчазним.

Вона відмовляла доньку від цього шлюбу та стверджувала, що їй з ним нудно буде. Юлія нікого не слухала. Вона все одно вийшла за Івана. Років зо три вони добре жили, Юлія наро дила сина. А потім щось у них не так пішло. Тамара одразу це помітила. -Так, права ти була мама, не треба було за нього виходити, — говорила вона. -Ну так розлучайся! Ми Степана разом прогодуємо, не сумнівайся.

А потім Юлія зникла, цілий місяць Тамара до неї не могла додзвонитися, а потім дочка молодша зізналася, що Юлія втекла з kоханцем, залишивши сина з Іваном. Таким станом справ Тома була обурена. Як можна kинути рідного сина? Тамара відвідала Івана: -Ти чому мені не сказав, що у вас такі nроблеми у сім’ї? Я б якось вплинула на дочку. -Та ви ж мене ненавидите, як би я вам сказав? — Здивувався Ваня. Тепер Тамара допомагає зятю виховувати онука. Останнім часом вона переглянула своє ставлення.