Батьки nродали свою троячку, kупили сестрі двушку, а їм самим однушку. Після їхнього відходу свій будинок вони заповідали мені. Але це сестрі не сподобалося

З сестрою в дитинстві були досить тісні стосунки. Але коли ми виросли, обрали різні шляхи життя. Після школи я вирішила продовжити навчання. А Настя, яка молодша за мене на три роки, в останньому класі школи закохалася. Усі її думки були лише про кохання, навчання вона закинула і нікуди вступати не хотіла. І я, і мама відмовляли її від цього шлюбу. Ну, нераціонально у такому віці виходити заміж! До того ж і коханий був у неї нікчемний. Так, Іван хлопець непоганий, але йому було лише двадцять один рік.

Він був із бідної родини, тому батьки не змогли сплатити за навчання, і він працював вантажником на складі. Чи багато можна так заробити? Але сестра вперлася. Вона вийшла заміж за свого Івана, жити стали з нашими батьками, бо у квартирі батьків Івана зовсім не було місця. Я на той час уже жила у гуртожитку. Мама часто скаржилася, що сім’я сестри сидить на їхній шиї. Працювати сестра і не думала, але активно наро джувала дітей. Батьки зрештою не витримали. Вони nродали свою трикімнатну квартиру, kупили сестрі двокімнатну, а собі одну, щоб позбавити себе постійного шуму і kрику. Минуло десять років.

Нещодавно мама з татом пішли на той світ, свою однокімнатну квартиру вони заповідали мені. За десять років життя моєї сестри не змінилося. У неї тепер четверо дітей, вся сім’я живе на одну зарnлату її чоловіка, який підробляє, де тільки можна. Коли стало відомо, що квартира батьківська повністю дісталася мені, сестра почала обурюватися, мовляв, їй вона потрібніша, а я добре живу. Так, я вийшла заміж за хорошу людину, живемо ми в хорошій квартирі, але вона належить моєму чоловікові. Я також маю право на спадщину! Тим більше, що сестрі у будь-якому випадку дісталося більше. -Жадіно! Як сир у маслі катаєшся, живеш у величезній квартирі, а мені не хочеш віддати батьківську квартиру! — репетує мені в трубку сестра.