Тітка сама вирішила, що її дочка поживе в мене. Мозок мій rарячково розумів. Мені зовсім не хотілося брати на себе відповідальність за її доньку , і я дещо придумала

Я готувала на кухні сніданок, коли зненацька задзвонив телефон. Подивившись на номер, я здивувалася. Вже п’ять років я мешкаю у столиці. У рідному місті в мене залишилися батьки та всі родичі. Часу у мене не так багато, тому зв’язок я підтримую здебільшого лише з батьками. Цього ранку мені зателефонувала двоюрідна тітка ми з нею не спілкувалися , напевно, кілька років. — Таня, привіт, ти чого не впізнала? — Дізналася , звичайно, просто несподівано було отримати від вас дзвінок.

Виявилось, що тітка хоче мене відвідати і вирішила приїхати в гості. Приїхати вона мала до вечора, тому я одразу почала готуватися, сходила до магазину, kупила необхідні продукти, щоб приготувати смачну вечерю та пригостити тітку. Годині о п’ятій вона зателефонувала і каже: -Танечка, ми будемо через півгодини. -Ми? — Здивувалася я. -Ах, точно! Забула тобі сказати, що я не сама. Дочка моя тут до університету вступила, ось ми вирішили, що вона якийсь час у тебе може пожити. Квартири нині дорогі. Я думаю, ти не проти , у тебе ж чоловіка немає, живеш сама.

Мозок мій rарячково розумів. Мені зовсім не хотілося брати на себе відповідальність за її дочку на невизначений термін. -Як немає чоловіка? З чого ви взяли? -Так твої батьки нічого не говорили про весілля. -Весілля не було, ми просто розписалися. Тітка засм утилася. — Ну , нічого, ви на чай заходите, а потім знайдемо квартиру для вашої дочки. До їхнього приїзду для правдоподібності я попросила речі чоловіка сусідки і розкидала по квартирі. Ось так вдалося позбутися непроханих гостей.