Коли чоловік хотів підняти руку, мій син Паша встав між нами і відштовхнув Рому. А потім повернувся до мене і сказав ці слова.

Познайомились ми з Ромою ще в університеті. Вже тоді він відрізнявся сварливим характером. Але я думала, що він просто такий особливий, мене це навіть розчулювало. Я дивилася на його характер через призму оптимізму, хоча батьки мене відмовляли від цього шлюбу дуже наполегливо. І навіть свекруха мене попереджала, що з Ромою мені буде тяжко! Але я була наївна, двадцятип’ятирічна дурочка. Після заміжжя Рома провиявив свій характер у всій його неприємній красі.

Він часто прокидався в nоганому настрої і міг бурчати з раннього ранку до вечора я намагалася все зводити жартома і згладжувати гострі кути. Незабаром у нас наро дився син. Рома мені ніяк не допомагав, вважав, що це жіночий обов’язок возитися з дітьми. До того ж він вважав, що робить великий подвиг тим, що працює. З часом характер Роми лише погіршувався. Коли син виріс, він не дозволив мені вийти на роботу, мовляв, дружина має сидіти вдома.

Він міг наkричати мене, згодом набув звички обзивати. Чоловіка свого я по-справжньому почала бо ятися. Синові було сімнадцять, коли чоловік вперше наважився підняти на мене руку. Він ударив разок, а другий не зміг, бо Паша став між нами і відштовхнув Рому. А потім обернувся до мене і сказав : -Мам, чому ти живеш із цим тираном? Поїхали до бабусі та діда. Я ненавиджу його і жити з ним не хочу. Син того ж вечора зібрав речі і поїхав. Але я не можу. Я не можу розл учитися після стількох років шлюбу, я ж звикла до нього.