Зіна довгі роки була на заробітках, і після того, як не стало чоловіка, вона вирішила повернутися на батьківщину до дітей. Тільки такого удару в спину вона не чекала

Історія моєї подруги Зіни для мене дуже сумна. Я її завжди дуже любила і поважала, і я можу з упевненістю сказати, що Зіна не заслужила на те, що з нею сталося. Справа в тому, що Зіна останні 15 років свого життя працювала за кордоном. Подруга обрала цей шлях не від гарного життя. Вона взагалі ставила свою сім’ю понад усе, тому коли вона зрозуміла, що може дати своїм дітям шанс здобути хорошу освіту, тим самим забезпечивши їм світле майбутнє, відразу ж скористалася можливістю. Чоловік Зіни був проти цього, але подруга його слухати не стала і переїхала до Італії до своєї двоюрідної сестри на заробітки.

Завдяки Зіні її сім’я швидко стала на ноги. Вони відремонтували свій будинок, збудували літній будиночок на ділянці поряд, а діти вступили до престижних університетів. Рік тому не стало чоловіка Зіни. Вона відразу зібрала речі і примчала на батьківщину. Подруга дуже тяжко переносила втрату чоловіка, адже незважаючи на відстань, вони говорили по кілька годин на день, а крім того чоловік тривалий час займався всіма жіночими справами вдома, щоб дочка мала змогу піти з головою у навчання. Ось тільки найсильніший удар чекав на Зіну попереду: її діти прийняли її, як чужу людину.

Побачивши незручність на обличчях дітей, побачивши матері, Зіна відразу зрозуміла, що вони її не чекали. Потім дочка відправила маму спати на літню кухню, хоча в хаті було багато місця. Вранці син зробив Зіні зауваження. Подруга просто встала о 10, пішла до хати та заварила собі каву, а хлопець обурювався, що мати галасує. Зіна скривджена на хлопців, але водночас тримає з ними спілкування, адже розуміє, що все це сталося з її вини, тобто цей холодок у стосунках дітей та матері з’явився через її довгу відсутність. Але ж моя бідолаха для них все робила…