Того дня я повернулася з роботи надто втомленою і без сил кинулась на диван поруч із чоловіком. Але його поведінка змусила мене серйозно замислитися

З першого дня спільного життя я намагалася робити все можливе, щоб бути ідеальною дружиною: готувала, прала, забиралася. Все йшло чудово, поки я не вийшла в деkрет. Наро дилася наша прекрасна дівчинка – і rрошей у сім’ї не вистачало. Тому, як тільки Арина досягла відповідного віку, я віддала її в садок і знову вийшла на роботу, щоправда, на півставки.

Я запропонувала своєї kолезі такий графік: вона працює ввечері, я працюю вранці. Усіх усе влаштовувало. Якось я повернулася додому дуже втомленою. Вирішила нічого не робити – і просто лягти поряд із чоловіком на диван. Але чоловік висловив невдоволення щодо того, що йому нема чим вечеряти. -Взагалі, я працюю і займаюся дитиною. А ти вже котрий місяць сидиш без роботи. Не можешь собі щось зварити?

Чоловікові стало не по собі, він вибачився і сказав, що ляпнув, не подумавши. Цього вечора ми поговорили і вирішили поділити обовязки. Поки чоловік шукатиме роботу, то сидітиме з донькою він, плюс – з нього вечеря. А коли він знайде собі потрібне місце, то ми знову повернемося до традиційного графіку. Я така рада, що в мене такий розуміючий чоловік. Адже всього треба було поговорити.