Я хотіла бути гарною свекрухою для своєї невістки. Але згодом я усвідомила, що мене використовують і перестали цінувати

Мене Валентина звуть, у мене є лише один син. Я ще до його весілля вирішила для себе, що буду гарною свекрухою. Мені хотілося мати з невісткою добрі стосунки. І ось недавно мені зателефонував син і попросив приїхати, щоб допомогти його сім’ї. Справа в тому, що його дружина Іра навчається на останньому курсі, нещодавно у неї наро дилася дитина. Потрібна була допомога, щоб вона закінчила університет.

Важkо готуватися до іспитів, коли в тебе на руках примхлива дитина. Закінчити навчання важливо, бо це дасть можливість знайти хорошу роботу. Зрозуміло, я одразу зібралася і поїхала. Так сталося, що всі обов’язки в будинку чомусь одразу лягли на мої плечі. Я не тільки дитину няньчила, а й робила все по дому: готувала, прала, прибирала.

Невістка ніби одразу відсторонилася від усіх справ. Згодом я помітила, що те, що я роблю, просто перестали цінувати. Все частіше Іра була чимось незадоволена: то суп я пересолила, то дитину я не так захитую, то підлогу помила недостатньо добре. Будь-яка інша людина на моєму місці просто kинула б все і поїхала. Але я так не можу, насамперед я думаю про майбутнє сім’ї мого сина. Але, звісно, жити за таких умов зовсім неприємно.