«Ви ще у мене квитки на її концерти просити будете!» – kричала сусідам матуся, яка вирішила навчити свою »талановиту» дитину грі на скрипці

Наші сусіди, вирішивши, що тиша та спокій нам шкідливі, вирішили віддати своє чадо навчанню музики. Треба сказати, що й до цього сім’я прихильністю до тиші не відрізнялася. Щоранку з «боєм» відводили свою дівчинку до дитсадка, потім з тим же успіхом проводжали дівчинку до школи. Так що щоранку ми чули гучні настанови матусі «добрим шляхом», і не менш гучні протести дівчинки «не хочу, не буду». Мабуть, ранкових епопей сусідам здалося мало, тому вирішили навчити свою дівчинку грі на скрипці.

І тепер до ранкового шуму — гаму додалося ще денне катування скрипки. Чутність у нашому будинку на дуже високому рівні. Таке враження, що стіни паперові. Дівчинці придбали скрипку і змушують витягувати з неї звуки. Можливо, що колись ми будемо насолоджуватися музикою, що звучить, але поки що від її звуків лише мороз йде по шкірі. Крім цього, ще й дуетом kричать мати та дочка. Мати вимагала, щоб дівчинка займалася. Дівчинка голосно обурюється та пручається. Від цього шуму ми божеволіємо. Найбільше дістається сусідам через стіну.

Але й інші страждають. Менше, але чутливо. Я, наприклад, живу поверхом вище і навскіс. Так от, коли починаються заняття з гри на скрипці, то я одягаю навушники і вмикаю старий, добрий хард-рок. Сусіди вже лаються. Просять перестати знущатися з дівчинки і терзати не рви оточуючим. — Ви ще у мене квитки на її концерти проситимете, — відповіла мама юного та нерозкритого таланту. — А поки що вона лише вчиться. Початківець. Дівчинка тільки починає, а в нас не рви вже виснажені. Єдина надія на те, що у батьків «юного таланту» самих не витримають не рви, і вони перестануть мучити і свою дочку, і оточуючих.