Все у нас в офісі було добре, доки до нас у начальниці не привели Ольгу Захарівну. З перших її слів, я зрозуміла як круто ми влипли

Зміцнювати командний дух працівників – це новомодне віяння прийшло до нас в офіс із новою начальницею. Ольга Захарівна, енергійна жінка тридцяти п’яти років, прийшла до нас рік тому. З того часу вона запровадила кілька обов’язкових процедур. Так перед початком робочого дня ми робимо гімнастику. Дуже зручно, особливо в офісному одязі та на підборах (сарказм). Після обідньої перерви ми граємо у міста. Але це, хоч би, весело. І ось недавнє її нововведення – збиратися всім офісом у суботу та проводити якісь спортивні заходи у парку. Мені, взагалі-то, така ідея спершу припала до душі. Але ж у мене є чоловік і син.

І вони теж хочуть отримати свою порцію уваги від мене. Тому й не хочеться брати участь у цих «суботниках». Але якщо пропустиш, то Ольга Захарівна потім увесь тиждень давитиме на мізки. Крім мене в нашому офісі працюють ще чотири сімейні жінки. Ми поєдналися, і пішли до начальниці з пропозицією, проводити «суботники» раз на місяць. Ну, чи хоч би, раз на два тижні. — Я думаю, що це був жарт?! Ми команда! У нас одна ціль! Для цього ми повинні якнайчастіше зустрічатися та зміцнювати наші неформальні відносини! – відчитала нас начальниця. І тільки всі її потуги не впливають на згуртованість колективу.

Єдиний спосіб уникнути від суботніх «свят спорту» — це прикинутися хво рим. Але й цим неможливо часто користуватися, інакше начальниця запідозрить симуляцію. Чоловік мені пропонує звільнитися з цього дурдому, поки наша начальниця ще чогось не вчудила. Мені з бухти-барахти цього робити зовсім не хочеться. По-перше, наш офіс поблизу будинку, по-друге, нам часто дають премії, по-третє, у нас відмінна, безкоштовна для співробітників, їдальня. Тому зараз я підшукую нову роботу, де були б аналогічні умови, але з начальством, без промитих «британськими вченими» мізків. Знайду, і одразу ж напишу заяву про звільнення.