Привели мені батьки дитину, малюкові ледве виповнився рік. Претензія батьків була проста: «Дитина постійно вередує». Я оглянула його і була просто вражена.

Я педіатром багато років працюю, багато чого побачила за десять років ліkарської практики, але останній випадок ні в які рамки не вписується. Привели мені батьки дитини, малюкові ледве виповнився рік. Він вже в коридорі встиг усім набриднути своїм kриком, все відділення на вуха поставив. Претензія батьків була проста:

«Дитина постійно вередує». Від дитини неприємно пахло, він стільки nлакав, що голос зірвав. Я оглянула його і була просто вражена. Дитину не мили , напевно , тижнів мабудь два, а може і більше! Жах у тому, що й памперс йому не змінювали давно, я думаю, що ви і без моїх докладних описів чудово розумієте, що там діялося. Я була вражена безладом батьків. -А ви його взагалі мити намагалися? На мене здивовано глянули. -Ну так, минулої неділі.

У мене слів не було, були одні емоції та нецензурна лексика, було дуже шkода малюка, який намучився. Я віддала дитину медсе страм, щоб помили та обробили пошкоджену шкіру сідниць. Батькам прочитала коротку лекцію з гігієни. Коли вони пішли, я зателефонувала органам опіки, про всяк випадок повідомила. Незабаром до них нагрянули з перевіркою, умови вважали непридатними для утримання дитини, і малюка забрали. Тепер до мене щодня ходять родичі та члени цієї сім’ї та звинувачують у тому, що через мене дитину втратили.